√лавна¤ страничка

√еограф≥чн≥ назви своЇњ м≥сцевост≥ в минулому та нин≥ Ќ≥жин
” 1078 роц≥, ¤к подаЇ л≥топис, кињвськ≥ кн¤з≥ билис¤ за черн≥г≥вський ст≥л "на Ќежат≥й Ќив≥" - можливо це ≥ була м≥сцев≥сть, де виросло сучасне м≥сто Ќ≥жин. ≤пат≥њвський л≥топис п≥д 1147 роком згадуЇ м≥сто ”ненеж. —учасна назва Ќ≥жин в≥дома з 1514 року. „ерн≥г≥в ¬иникненн¤ „ерн≥гова губитьс¤ в глибин≥ в≥к≥в. «а археолог≥чними даними, десь у VII-VIII стор≥чч¤х на правому, високому берез≥ ƒесни, з'¤вилис¤ городища давн≥х слов'¤н. « тих городищ поступово виростало м≥сто, перша письмова згадка про ¤ке належить до 907 року. ≤снуЇ к≥лька верс≥й походженн¤ назви „ерн≥г≥в: ≥ зг≥дно з попул¤рною легендою про кн¤з¤ „орного ≥ його доньку-красуню „орну, або ÷орну, ≥ в≥д ≥мен≥ першого, а ймов≥рн≥ше, визначн≥шого поселенц¤ на йменн¤ „ерней, „ерниг, „ерн≥. ”же на початку ’ стор≥чч¤ „ерн≥г≥в за розм≥рами й значенн¤м серед ≥нших руських м≥ст поступавс¤ лише  иЇву. ≤чн¤ ћ≥сто ≤чн¤ веде свою ≥стор≥ю теж ≥з сивоњ давнини, а назву, на думку досл≥дник≥в, маЇ в≥д татарського слова "≥чень" - водоп≥й, сто¤нка дл¤ коней. «а переказами, перв≥сна назва ж поселенн¤ с¤гаЇ ще давн≥ших час≥в, коли поселенн¤ це звалос¤ яськове, мабуть, в≥д ≥мен≥ ¤когось яська. ѕерш≥ письмов≥ св≥дченн¤ про ≤чню належать до ’≤V стор≥чч¤. ѕ≥д час визвольноњ в≥йни 1648-1654 рок≥в це було вже досить значне поселенн¤. —лавилас¤ ≤чн¤ ≥ ремеслами, особливо керам≥кою - тут виробл¤ли розписн≥ полив'¤н≥ кахл≥, посуд, ≥грашки. Ќовгород-—≥верський як ≥ ≥нш≥ украњнськ≥ м≥ста ( ињв,  ан≥в, „ерн≥г≥в, —едн≥в, ѕутивль), Ќовгород-—≥верський виник на високому правому берез≥ р≥чки, ≥ назва його д≥йшла до нас у перв≥сному вигл¤д≥: Ќовий город —≥верськоњ земл≥. ѕерша згадка м≥ститьс¤ у " ѕовчанн≥ ¬олодимира ћономаха своњм д≥т¤м" у зв'¤зку з описом поразки половецького загону п≥д м≥стом (1078-1079). ѕроте виникло м≥сто за св≥дченн¤м археолог≥чних матер≥ал≥в, в к≥нц≥ ’ стол≥тт¤ ¤к одна з фортець на кордон≥ –ус≥. ѕрилуки ¬перше ѕрилуки згадуютьс¤ в ≤пат≥њвському л≥топис≥ п≥д 1092 роком. ќдна з фортець  ињвськоњ –ус≥. Ќазва походить в≥д луки (заплавина або вигин р≥чки) - поселенн¤ при луц≥. Ћ≥тература: 1.ѕо ≥сторичних м≥стах  ињвськоњ –ус≥,  ињв "ћистецтво" 1900р≥к. 2.„ерн≥г≥вщина,  ињв "”крањнська –ад¤нська ≈нциклопед≥¤ ≥м.. ћ.ѕ.Ѕажана" 1900р≥к. Ќ≥жин 2003